Кольпіт (неспецифічний кольпіт, вагініт) – запальний процес у піхві внаслідок його інфікування, обмінних, ендокринних порушень, травм. Ознаками захворювання служать рясні білі виділення, свербіж, біль у піхві та внизу живота. Запущеність запального процесу у піхві може призвести до зрощення її стінок сходження інфекції та розвитку запальних захворювань матки та придатків, ерозії шийки матки і, як наслідок, – позаматкової вагітності або безпліддя. Основна діагностика кольпіту включає кольпоскопію та бактеріологічне дослідження. Кольпіт – захворювання інфекційно-запального характеру, при якому відбувається ураження слизової оболонки піхви умовно-патогенною мікрофлорою (стафілококом, стрептококом, протеєм, кишковою паличкою, гемофільною паличкою, та ін.) Може протікати в гострій, підгострій, і хронічній (з рецидивами) формах. Кольпіт часто зустрічається у жінок дітородного віку, але може розвинутись у літньому і навіть дитячому віці.

Нудота і блювання при їзді в транспорті - дуже неприємне явище. Це може бути симптомом кінетозу (відомого, як морська хвороба або хвороба руху). Найбільш часто він зустрічається в дітей від 2 до 12 років, але може проявлятися в будь-якому віці. Деякі діти більш схильні до хвороби руху, ніж інші, оскільки їх головний мозок більш чутливий до руху.

Захитування може виникати при поїздці на водному транспорті, у потязі або на літаку, особливо, якщо це перша поїздка дитини чи вона відбувається в екстремальних умовах (при штормі, турбулентності й т. ін.). Дитину може захитувати навіть тоді, коли вона катається на гойдалці. Зазвичай хвороба руху минає сама в міру дорослішання малюка.

Купання новонародженого - важливий елемент загартовування, гігієнічного виховання та емоційного контакту з батьками.

Чи можна купати дитину до відпадання пуповини? Як часто купати немовля? Чи потрібно кип'ятити воду? Скільки часу мають тривати водні процедури? Яка температура води буде оптимальною?

Усі деталі – у даному матеріалі.

Необґрунтоване почуття тривожності та страху, які супроводжуються запамороченням, нудотою, тремтінням у кінцівках, прискореним серцебиттям, ознобом. Так описують напад паніки люди, які періодично стикаються із цим станом. Це зовсім не безневинний стан, а повноцінний діагноз, який може стати причиною розвитку ще серйозніших патологій.

Приступи панічної атаки періодично трапляються приблизно у 5% населення мегаполісів. Медики пов'язують це з ритмом життя великого міста та постійним стресом, який зазнають міські жителі. До приступів паніки більше схильні молоді люди 20-30 років, переважно жінки. У літньому віці зустрічається легша форма захворювання, зі слабко вираженими симптомами.

 У Міжнародній класифікації хвороб ця патологія класифікується як епізодична пароксизмальна тривожність та визнається лікарями по всьому світу серйозним неврологічним порушенням, яке потребує лікування.