Єдиної думки з приводу етіології даного захворювання на сьогоднішній момент немає.
Однак, існує ряд факторів ризику:
- вік, а саме віковий фізіологічний дисбаланс статевих гормонів (естрогенів і андрогенів);
- зміни способу життя, які також часто пов'язані з віком чоловіків;
- психоемоційні навантаження;
- деякі захворювання (атеросклероз, перенесені раніше запальні і венеричні захворювання);
- куріння і зловживання алкоголем;
- екологічні фактори.
По суті, аденома передміхурової залози - це пухлинне аденоматозне розростання парауретральних залоз.
Дана патологія може призводити до ізольованого доброякісного збільшення передміхурової залози, а може проявлятися доброякісною простатичною обструкцією і / або симптомами нижніх сечових шляхів.
СИМПТОМИ АДЕНОМИ ПРОСТАТИ
Клінічна картина даного захворювання залежить від типу росту пухлини, темпу її зростання, локалізації, стадії захворювання та ступеня порушення скоротливості сечового міхура.
В незалежності від перерахованих вище факторів можуть спостерігатися такі симптоми:
- затримка початку сечовипускання, необхідність напруження м'язів черевного преса, тривалість сечовипускання збільшена внаслідок млявості напору;
- часті позиви, прискорене сечовипускання, особливо вночі (ніктурія);
- переривчасте виділення сечі в кінці акту сечовипускання;
- відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
- парадоксальна ішурія (сечовий міхур переповнений, сеча підтікає мимоволі, хворий мочиться малими порціями);
- симптоми хронічної ниркової недостатності;
- хвороблива еякуляція;
- слабкість, астенізація пацієнта;
- зниження апетиту, сухість в ротовій порожнині;
- гостра затримка сечі;
- домішки крові та / або слизу в сечі, сеча може ставати каламутною;
- поява запаху сечі з рота;
- запор.
ДІАГНОСТИКА
Оцінка симптоматики проводиться по анкеті "Шкала простатичних симтомів" (IPSS).
Проводиться також фізикальний огляд (в тому числі пальцеве пальпаторне ректальне дослідження простати).
Серед лабораторних та інструментальних методів діагностики застосовують такі:
- визначення рівня в крові простато-специфічного антигену (ПСА), який дозволяє виключити рак передміхурової залози, а також оцінити ризик розвитку гострої затримки сечі і необхідність хірургічного лікування;
- визначення рівня креатиніну (моніторинг стану верхніх сечових шляхів);
- загальний клінічний аналіз сечі (для виключення інших патологій або виявлення супутніх);
- УЗД нирок;
- трансректальне УЗД передміхурової залози (дозволяє визначити розміри кожної частки простати, наявність вузлів та включень в її паренхімі);
- урофлоуметрія (дозволяє виявити порушення сечовипускання);
- УЗД сечового міхура (для виявлення дисфункції сечового міхура, наявності залишкової сечі і її кількості, що має прогностичне значення);
- уретро-цистоскопія (для виключення інших патологій і вибору методу лікування);
- дослідження «тиск-потік» (за необхідності, при труднощах проведення диференціальної діагностики за результатами попередніх методів дослідження).
ВИДИ ЗАХВОРЮВАННЯ
За характером росту пухлини розрізняють 4 форми аденоми простати:
- Підміхурова (зростання в бік прямої кишки);
- Серединно-міхурова (зростання в напрямку сечового міхура);
- Ретротрігональна (під трикутником сечового міхура);
- Багатошарова (змішаний тип росту).
Також виділяють 3 стадії розвитку аденоми простати:
- І ст. - Стадія компенсації (залоза збільшена, але безболісна, залишкової сечі в сечовому міхурі немає) може тривати від 1 до 3-х років;
- II ст. - Стадія субкомпенсації (виникає парадоксальна ішурія, хворобливість);
- III ст. - Стадія декомпенсації.
ДІЇ ПАЦІЄНТА
При появі вищеперелічених симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря-уролога.
Рання діагностика дозволяє підвищити ефективність лікування.
ЛІКУВАННЯ
Виключно медикаментозне лікування може бути ефективне на ранніх стадіях захворювання.
Застосовують, як правило:
- α1-адреноблокатори (альфузозин, тамсулозин, доксазозин);
- інгібітори 5 альфа-редуктази (фінастерід, дутастерид);
- комбінована терапія даними препаратами має більший ефект і стійкі результати, ніж монотерапія одним з лікарських засобів.
Методи хірургічного лікування:
- трансуретральна інцизія простати;
- трансуретральна електровапурізація;
- лазерні методи: інтерстиціальна лазерна коагуляція, візуальна лазерна абляція передміхурової залози;
- трансуретральна мікрохвильова термотерапія;
- трансуретральна голкова абляція передміхурової залози;
Існують також новітні методики лікування даної патології, такі як: фокусований ультразвук високої інтенсивності; водоіндуцірована водотерапія; хіміоабляція передміхурової залози;
УСКЛАДЕННЯ
Досить часто виникає гостра затримка сечі, хронічна ниркова недостатність, інфекції сечостатевої системи, камені сечового міхура, гематурія, гідронефроз, міхурово-сечовідний рефлюкс.
ПРОФІЛАКТИКА
Ефективної профілактики не існує. Рекомендується вести здоровий спосіб життя (раціональне харчування, активний спосіб життя, відмова від шкідливих звичок, регулярне статеве життя), а також проходити профілактичні огляди для ранньої діагностики та своєчасного лікування.