ТЕМОДАЛ®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Бакстер Онколоджі ГмбХ/Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія, власна філія Шерінг-Плау Корпорейшн, США, Німеччина/Бельгія/США

Міжнародна непатентована назва: Temozolomide

АТ код: L01AX03

Форма випуску: Порошок для розчину для інфузій по 100 мг у флаконах № 1

Діючі речовини: 1 флакон містить 100 мг темозоломіду;
після розведення 1 мл розчину для інфузії містить 2,5 мг темозоломіду

Допоміжні речовини: Маніт (Е 421), треонін, полісорбат 80, натрію цитрат, кислота хлористоводнева концентрована

Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань

Показання: • Вперше виявлена мультиформна гліобластома у складі комбінованого лікування із застосуванням променевої терапії (ПТ) і наступної монотерапії у дорослих.
• Злоякісна гліома у формі мультиформної гліобластоми або анапластичної астроцитоми при наявності рецидиву або прогресування захворювання після стандартної терапії у дітей віком від 3-х років та дорослих.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 4 роки.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/4893/02/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТЕМОДАЛâ

(TEMODALâ)

 

Склад:

діюча  речовина: temozolomide;

1 флакон містить 100 мг темозоломіду;

після розведення 1 мл розчину для інфузії містить 2,5 мг темозоломіду;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), треонін, полісорбат 80, натрію цитрат, кислота хлористоводнева концентрована.

 

Лікарська форма.

Порошок для розчину для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група.

Антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки. Код ATC L01A X03.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

·         Вперше виявлена мультиформна гліобластома у складі комбінованого лікування із застосуванням променевої терапії (ПТ) і наступної монотерапії у дорослих.

·         Злоякісна гліома у формі мультиформної гліобластоми або анапластичної астроцитоми при наявності рецидиву або прогресування захворювання після стандартної терапії у дітей віком від 3-х років та дорослих.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до темозоломіду, інших компонентів препарату або до дакарбазину (ДТІК). Тяжкий ступінь мієлосупресії.

 

Спосіб застосування та дози.

Темодал® має призначатися лише лікарем, який має досвід лікування злоякісних пухлин головного мозку. Протиблювотна терапія може проводитися як до, так і після прийому темозоломіду.

Увага! Оскільки Темодал® зберігається в холодильнику, перед введенням розчин має бути кімнатної температури (не вище 25 °С).

Дорослі пацієнти із уперше виявленою мультиформною гліобластомою

Темодал® застосовується у комбінації з фокальною променевою терапією (комбінована фаза лікування) з наступною монотерапією темозоломідом, що може проводитися до

6 циклів.

Комбінована фаза лікування

Темодал®  приймають у дозі 75 мг/м2 щодня протягом 42 днів у супроводі фокальної променевої терапії (60 Гр за 30 сеансів). Доза не зменшується, однак рішення про відстрочення або переривання прийому препарату визначається щотижня, залежно від гематологічних та негематологічних критеріїв токсичності. Прийом препарату Темодал® у зазначеній дозі може бути подовжено з 42 днів комбінованої терапії до 49 днів при наявності всіх нижчеперелічених умов:

– абсолютна кількість нейтрофілів ³ 1,5 ´ 109/л;

– кількість тромбоцитів ³ 100 ´ 109/л;

 – критерії загальної токсичності (КЗТ): негематологічна токсичність ≤ I ступеня (за винятком алопеції, нудоти та блювання).

Під час лікування препаратом Темодал®  варто виконувати розгорнутий загальний аналіз крові щотижня. Прийом препарату слід перервати або припинити зовсім протягом комбінованої фази при наявності критеріїв гематологічної та негематологічної токсичності, згідно з Таблицею 1.

Таблиця 1

Переривання або припинення прийому препарату Темодал®

під час комбінованої фази лікування

а: комбінована фаза лікування (Темодал® + фокальна променева терапія) може бути продовжена при наявності всіх нижчезазначених умов: абсолютна кількість нейтрофілів         ³ 1,5 ´ 109/л; кількість тромбоцитів ³ 100 ´ 109/л; КЗТ: негематологічна токсичність

≤ I ступеня (за винятком алопеції, нудоти та блювання).

Монотерапія

Через 4 тижні після завершення фази лікування Темодал® + променева терапія препарат призначають для подальших 6 циклів монотерапії. Під час Циклу 1 (монотерапія) препарат Темодал® приймають 1 раз на добу у дозі 150 мг/м2 протягом 5 днів з наступною 23-денною перервою (5 днів – прийом препарату Темодал®, 23 дні – без прийому препарату). Цикл 2 (монотерапія) можна розпочинати з дози 200 мг/м2 1 раз на добу протягом 5 днів з наступною 23-денною перервою, якщо КЗТ: негематологічна токсичність під час циклу 1 становила ≤ II ступеня (за винятком алопеції, нудоти та блювання), абсолютна кількість нейтрофілів  ³ 1,5 ´ 109/л та кількість тромбоцитів ³ 100 ´ 109/л. Якщо підвищення дози не відбулося в циклі 2, у наступних циклах дозу також не слід підвищувати. Доза 200 мг/м2 1 раз на добу протягом перших 5 днів кожного наступного циклу має бути незмінною за винятком випадків розвитку токсичності. Зниження дози або припинення прийому препарату Темодал® під час фази монотерапії слід проводити згідно з таблицею 2 і таблицею 3.

Під час лікування необхідно виконати розгорнутий загальний аналіз крові на 22-й день лікування (21-й день після прийому першої дози препарату Темодал®).

Таблиця 2

Рівні доз препарату Темодал® для монотерапії

 

Таблиця 3

Зниження дози або припинення прийому препарату Темодал® під час монотерапії

а : рівні доз препарату Темодал® зазначені в таблиці 2;

b : прийом препарату Темодал® припиняють, якщо:

·         рівень дози – 1 (100 мг/м2), як і раніше, призводить до неприпустимої токсичності;

·         ступінь III негематологічна токсичність (за винятком алопеції, нудоти та блювання) залишається після зниження дози.

Рецидивуюча або прогресуюча злоякісна гліома у дорослих та дітей віком від 3 років

Цикл терапії становить 28 днів. Пацієнтам, яким раніше не проводилася хіміотерапія, Темодал®  призначають 1 раз на добу у дозі 200 мг/м2 протягом 5 днів з наступною 23-денною перервою. Для пацієнтів, яким раніше проводили хіміотерапію, початкова доза становить 150 мг/м2 1 раз на добу протягом 5 днів; у циклі 2 доза може бути підвищена до  200 мг/м2 1 раз на добу протягом 5 днів за умови відсутності гематологічної токсичності.

Особливі категорії населення

Діти

Темодал® призначають дітям віком старше 3 років тільки для лікування рецидивуючої або прогресуючої злоякісної гліоми. Клінічного досвіду застосування препарату у дітей віком до 3 років немає.

Пацієнти з порушенням функції печінки або нирок

Фармакокінетичні показники темозоломіду порівнювали у осіб з нормальною функцією печінки та у пацієнтів, які мають слабке або помірне порушення функції печінки. Немає даних про призначення препарату Темодал® пацієнтам із тяжким порушенням функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П’ю) або нирок. Враховуючи фармакокінетичні властивості темозоломіду навряд чи можна припустити, що при наявності тяжкого порушення функції печінки або нирок буде потрібне зниження дози. Однак при призначенні препарату Темодал®  таким пацієнтам слід дотримуватися обережності.

Пацієнти літнього віку

Враховуючи дані фармакокінетичних досліджень у пацієнтів віком від 19 до 78 років, кліренс темозоломіду не залежить від віку. Однак пацієнти літнього віку (старше 70 років) входять до категорії підвищеного ризику розвитку нейтропенії та тромбоцитопенії.

Спосіб застосування

Темодал®, порошок для розчину для інфузій, необхідно вводити тільки шляхом внутрішньовенної інфузії. Не можна використовувати інші способи введення, такі як інтратекальний, внутрішньом'язовий або підшкірний.

Відповідну дозу темозоломіду слід вводити шляхом внутрішньовенної інфузії з використанням помпи протягом 90 хвилин.

Як і у випадку інших схожих хіміотерапевтичних препаратів, рекомендується дотримуватися обережності, щоб уникнути транссудації.

Кожен флакон необхідно розвести 41 мл стерилізованої води для ін'єкцій. Отриманий розчин містить 2,5 мг/мл темозоломіду. Флакони слід повертати обережно і не трясти. Розчин необхідно оглянути, при наявності видимих частинок розчин використовувати не можна.      40 мл приготованого розчину необхідно перенести у порожній 250 мл пакет із полівінілхлориду для інфузій. Дослідження з використанням пакета для інфузій з іншого матеріалу, окрім полівінілхлориду, не проводилися. Трубку помпи слід прикріпити до пакета, трубку продути та потім закрити кришкою.

 

Побічні реакції.

Найчастіші побічні реакції: нудота, блювання, запор, анорексія, головний біль і втома. Ці побічні реакції виникали у пацієнтів, які приймали темозоломід як у складі комбінованого лікування разом з променевою терапією, так і під час подальшої монотерапії  при лікуванні  вперше виявленої мультиформної гліобластоми, або під час монотерапії при лікуванні  рецидивуючої або прогресуючої злоякісної гліоми.

Дуже часто повідомлялося про виникнення судом у пацієнтів під час монотерапії препаратом Темодал® при лікуванні  вперше виявленої мультиформної гліобластоми, а також дуже часто спостерігалося висипання у пацієнтів, які приймали темозоломід, як у складі комбінованого лікування разом з променевою терапією, так і монотерапії  при лікуванні  вперше виявленої мультиформної гліобластоми; та часто повідомлялося про виникнення судом у пацієнтів, які приймали темозоломід при лікуванні рецидивуючої гліоми.

Більшість передбачуваних гематологічних побічних реакцій, про які повідомлялося часто або дуже часто, наведені у таблиці 4 та таблиці 5. Частота лабораторних проявів III-IV ступеня наведена нижче після кожної таблиці.

У таблицях 4-5 побічні реакції класифіковані відповідно до класу систем органів та частоти прояву. Частота виникнення побічних реакцій визначається відповідно до наступної домовленості: дуже часті (≥ 1/10); часті (≥ 1/100, < 1/10); нечасті (≥ 1/1000, < 1/100).

Уперше виявлена мультиформна  гліобластома

У Таблиці 4 наведені побічні реакції, що спостерігалися у пацієнтів з уперше виявленою мультиформною гліобластомою протягом комбінованої терапії та монотерапії препаратом Темодал®.

Таблиця 4

* Пацієнт, який був рандомізований тільки у групі ПТ та отримував комбіновану фазу лікування (Темодал® + променева терапія).

Лабораторні показники

Спостерігалась мієлосупресія (нейтропенія та тромбоцитопенія), яка є проявом дозозалежної токсичності у більшості цитотоксичних засобів, включаючи темозоломід. Під час комбінованої фази лікування та монотерапії темозоломідом нейтропенія III або IV ступеня спостерігалася у 8 % пацієнтів, а  тромбоцитопенія III або IV ступеня спостерігалася у 14 % пацієнтів.

Рецидивуюча або прогресуюча злоякісна гліома

Під час клінічних досліджень найчастішими побічними реакціями виявилися шлунково-кишкові розлади, зокрема нудота (43 %) та блювання (36 %). Як правило, ці явища були I або II ступеня (0-5 випадків блювання протягом 24 годин), минали самостійно або легко контролювалися шляхом стандартної протиблювальної терапії. Відсоток прояву сильної нудоти та блювання становив 4 %.

У Таблиці 5 наведені побічні реакції, що спостерігалися у пацієнтів з рецидивуючою  або прогресуючою злоякісною гліомою протягом терапії препаратом Темодал® під час клінічних та постмаркетингових досліджень.

 

Таблиця 5

Лабораторні показники

Тромбоцитопенія та нейтропенія III або IV ступеня спостерігалися відповідно у 19 % та 17 % пацієнтів, які отримували лікування з приводу злоякісної гліоми. Це призвело до госпіталізації й/або припинення прийому темозоломіду у 8 % і 4 % пацієнтів відповідно. Мієлосупресія була прогнозованою (як правило, у перші кілька циклів, з найнижчим рівнем між 21 і 28 днем), і стан швидко поліпшувався, як правило, протягом 1-2 тижнів. Не спостерігалося будь-яких ознак кумулятивної мієлосупресії. Наявність тромбоцитопенії може збільшувати ризик кровотечі, а наявність нейтропенії або лейкопенії може збільшувати ризик розвитку інфекції.

Стать

Під час клінічних досліджень за даними фармакокінетичного аналізу було виявлено                    101 пацієнт жіночої статі та 169 пацієнтів чоловічої статі з мінімальною кількістю нейтрофілів та 110 пацієнтів жіночої статі та 174 пацієнтів чоловічої статі з мінімальною кількістю тромбоцитів. При першому циклі терапії спостерігалася дещо вища частота розвитку IV ступеня нейтропенії (абсолютна кількість нейтрофілів < 0,5 ´ 109/л) у  жінок     (12 %), ніж у чоловіків (5 %) та тромбоцитопенії (< 20 ´ 109/л) у  жінок (9 %), ніж у чоловіків (3 %).

При першому циклі терапії рецидивуючої гліоми серед 400 пацієнтів нейтропенія IV ступеня  спостерігалася у 8 % жінок та у 4 % чоловіків, тромбоцитопенія IV ступеня  спостерігалася у 8 % жінок та у 3 % чоловіків. При першому циклі терапії вперше виявленої мультиформної гліобластоми серед 288 пацієнтів нейтропенія IV ступеня  спостерігалася у 3 % жінок та у 0 % чоловіків, тромбоцитопенія IV ступеня  спостерігалася у 1 % жінок та у 0 % чоловіків.

Досвід клінічних досліджень темозоломіду для внутрішньовенного введення

Темодал®, порошок для розчину для інфузій вивільняє дозу темозоломіду та його активного метаболіту монометилтриазеноімідазолкарбоксаміду (МТІК), які  еквівалентні цим показникам для відповідного препарату Темодал®, капсули. Побічні реакції, про які повідомлялося під час двох досліджень темозоломіду для внутрішньовенного введення (кількість хворих пацієнтів=35), але про які  не повідомлялося у дослідженнях з темозоломідом капсули, були реакції у місці інфузії: біль, подразнення, свербіж, відчуття теплоти, набрякання і почервоніння, а також гематома.

 

Постмаркетинговий досвід

Антинеопластичні засоби, особливо алкілуючі сполуки, асоціюються з потенційним ризиком виникнення мієлодиспластичного синдрому (МДС) та вторинного малігнізування, включаючи лейкемію. Повідомлялося про дуже рідкісні випадки розвитку МДС та вторинної малігнізації, включаючи мієлоїдну лейкемію у пацієнтів, які отримували терапію препаратом Темодал®. Дуже рідко виникала тривала панцитопенія, що може призвести до апластичної анемії. Дуже рідко повідомлялося про випадки токсичного епідермального некролізу і синдрому Стівенса-Джонсона та про випадки пневмонітів, включаючи інтерстиціальні пневмоніти. Повідомлялося про випадки гепатотоксичності, включаючи підвищення рівня ферментів, гіпербілірубінемію, холестаз та гепатит.

 

Передозування.

Клінічно на пацієнтах були оцінені дози 500, 750, 1000 та 1250 мг/м2 (загальна доза за п’ятиденний цикл). Дозозалежна гематологічна токсичність розвивалася при всіх дозах, але, як і очікувалося, була більш вираженою при прийомі вищих доз. Перевищення дози             2000 мг/добу протягом 5 днів допустив 1 пацієнт, що призвело до панцитопенії, пірексії, функціональної недостатності багатьох органів та летального наслідку. Сповіщалося про пацієнтів, які приймали рекомендовані дози (150-200 мг/м2) більше 5 днів (до 64 днів), що спричинило розвиток супресії кісткового мозку (з інфікуванням або без), у деяких випадках тяжкого та тривалого ступеня, з летальним наслідком.

У разі передозування рекомендується зробити гематологічне дослідження та провести при необхідності підтримуюче лікування.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дослідження щодо застосування препарату Темодал® вагітним не проводилося. При проведенні доклінічних досліджень на тваринах, що одержували препарат у дозі 150 мг/м2, було відзначено тератогенну дію і/або токсичний вплив препарату на плід. У зв'язку з цим Темодал® не слід призначати вагітним жінкам. При необхідності застосування препарату у період вагітності жінку необхідно проінформувати щодо потенційного ризику для плода. Жінки репродуктивного віку мають бути попереджені про необхідність уникати вагітності під час лікування препаратом Темодал®.

Невідомо, чи виділяється темозоломід у грудне молоко, тому під час лікування препаратом Темодал® необхідно відмовитися від годування груддю.

 

Діти.

Клінічного досвіду застосування препарату  дітям віком до 3 років немає.

 

Особливі заходи безпеки.

При поводженні з препаратом Темодал®, порошок для розчину для інфузій, необхідно дотримуватися обережності. Слід користуватися медичними рукавичками та асептичним устаткуванням. У разі потрапляння порошку на шкіру або слизову оболонку необхідно негайно ретельно змити його водою з милом.

У зв'язку з відсутністю досліджень щодо сумісності Темодал®, порошок для розчину для інфузій, не можна змішувати або вводити його одночасно з іншими лікарськими препаратами, використовуючи одну систему для інфузій.

Темодал®, порошок для розчину для інфузій призначений тільки для одноразового використання. Будь-яку невикористану кількість препарату або відходи необхідно знищувати відповідно до місцевих вимог.

 

Особливості застосування.

Пневмонія, спричинена Pneumocystis carinii

Пацієнти, які отримували лікування препаратом Темодал® у комбінації з променевою терапією протягом 42-денного циклу (максимально 49 днів), належать до групи особливого ризику щодо розвитку пневмонії, спричиненої Pneumocystis carinii. Тому всі пацієнти при такому режимі лікування потребують профілактичних заходів, спрямованих проти розвитку пневмонії, яка спричиняється Pneumocystis carinii незалежно від кількості лімфоцитів. При виникненні лімфопенії профілактику слід продовжувати до отримання лімфопенії ступеня ≤1.

Існує велика ймовірність розвитку пневмонії, спричиненої Pneumocystis carinii, при застосуванні темозоломіду протягом подовженого режиму дозування. Однак, слід ретельно спостерігати за всіма пацієнтами, які лікуються темозоломідом, та особливо за тими, які отримують стероїди, для запобігання розвитку даної пневмонії, незважаючи на режим терапії.

Протиблювальна терапія

Нудота та блювання дуже часто асоціюються із застосуванням препарату Темодал®. Протиблювальну терапію можена проводитис як до, так і після введення темозоломіду.

Слід дотримуватися наступних рекомендацій:

·         дорослим пацієнтам з уперше виявленою мультиформною гліобластомою проведення профілактичної протиблювальної терапії рекомендується до введення початкової дози темозоломіду під час комбінованої фази лікування та суворо рекомендовано протягом монотерапії;

·         пацієнти з рецидивуючою або прогресуючою злоякісною гліомою–проведення протиблювальної терапії може бути необхідно пацієнтам із тяжким блюванням (III або IV ступінь) у попередніх циклах лікування.

Лабораторні показники

Перед початком лікування препаратом Темодал® мають бути зазначені наступні лабораторні показники: абсолютна кількість нейтрофілів ³ 1,5 ´ 109/л, кількість тромбоцитів ³ 100 ´ 109/л. Розгорнутий загальний аналіз крові слід зробити на 22-й день (21-й день після прийому першої дози) або у межах 48 годин після цього дня та далі кожного тижня, поки абсолютна кількість нейтрофілів не стане більше 1,5 ´ 109/л, а кількість тромбоцитів не перевищить    100 ´ 109/л. Якщо абсолютна кількість нейтрофілів < 1,0 ´ 109/л або кількість тромбоцитів      < 50 ´ 109/л під час будь-якого циклу, доза у наступному циклі має бути нижча на один рівень. Можливі рівні доз на добу:100 мг/м2, 150 мг/м2 та 200 мг/м2. Найнижча рекомендована доза становить 100 мг/м2 на добу.

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку (старше 70 років) входять до категорії підвищеного ризику щодо розвитку нейтропенії та тромбоцитопенії порівняно з пацієнтами молодшого віку. Тому слід з обережністю призначати Темодал® пацієнтам літнього віку.

Пацієнти чоловічої статі

Темозоломід може мати генотоксичний ефект. Тому чоловікам, які лікуються препаратом Темодал®, слід використовувати ефективні засоби контрацепції та не планувати народження дитини під час лікування та протягом 6 місяців після припинення лікування. Чоловікам рекомендується звернутися за консультацією з приводу кріоконсервації сперми до початку лікування через можливість необоротного безпліддя, спричиненого лікуванням темозоломідом.

Допоміжні речовини

Кожен флакон препарату Темодал® містить 2,4 ммоль натрію. Це необхідно враховувати пацієнтам, які перебувають на дієті з контрольованою кількістю натрію.

Сумісність з іншими лікарськими засобами

У зв'язку з відсутністю досліджень щодо сумісності Темодал® не можна змішувати з іншими лікарськими препаратами.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами може бути порушена при застосуванні препарату Темодал® у зв’язку з можливістю розвитку підвищеної стомлюваності та сонливості.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодій проведені тільки на дорослих.

В окремому дослідженні фази I введення темозоломіду разом із ранітидином не призвело до зміни ступеня поглинання темозоломіду або експозиції його активного метаболіту МТІК.

Враховуючи дані фармакокінетичних досліджень II фази, сумісний прийом дексаметазону, прохлорперазину, фенітоїну, карбамазепіну, ондансетрону, антагоністів Н2-рецепторів гістаміну або фенобарбіталу не змінює кліренс темозоломіду. Сумісний прийом вальпроєвої кислоти спричиняв слабковиражене, але статистично значуще зниження кліренсу темозоломіду.

Досліджень, спрямованих на з'ясування впливу темозоломіду на метаболізм і виведення інших препаратів, не проводилося. Проте, у зв'язку з тим, що темозоломід не метаболізується в печінці і демонструє слабкий зв'язок з білками, його дія на фармакокінетику інших лікарських засобів малоймовірна.

Застосування темозоломіду  з іншими засобами, які пригнічують кістковий мозок, може збільшити ймовірність розвитку мієлосупресії.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Темозоломід – це імідазотетразиновий алкілуючий засіб з протипухлинною активністю. При потраплянні в системну циркуляцію (при фізіологічних значеннях рН) він зазнає швидкого хімічного перетворення з утворенням активної сполуки – МТІК. Вважають, що цитотоксичність МТІК головним чином зумовлена алкілуванням гуаніну у положенні О6 та додатковим алкілуванням у положенні N7. Цитотоксичне пошкодження, яке розвивається потім, швидше за все, включає (запускає) механізм аберантного відновлення метилового залишку.

Фармакокінетика.

Темозоломід являє собою гідролізований при фізіологічних значеннях рН, головним чином в активному вигляді, 3-метил-(1-триазен–1-іл)-імідазол-4-карбоксамід (МТІК). МТІК спонтанно гідролізується до 5-аміноімідазол-4карбоксаміду (АІК), відомої проміжної сполуки в біосинтезі пурину та нуклеїнової кислоти, і до метилгідразину, що, як вважається, і являє собою активну алкілуючу форму. Цитотоксичність МТІК зумовлена головним чином алкілуванням ДНК, в основному в позиціях O6 і N7 гуаніну. Відносно кривої «концентрація-час» (AUC)  темозоломіду, експозиція МТІК і АІК становить ~ 2,4 % та 23 % відповідно. In vivo період напіввиведення  МТІК та темозоломіду був однаковим – 1,8 години.

У відкритому двосторонньому перехресному дослідженні біоеквівалентності досліджувалася фармакокінетика пероральної та внутрішньовенної лікарської форми темозоломіду у пацієнтів з первинними злоякісними пухлинами ЦНС. При цьому було виявлено, що Темодал®, порошок для розчину для інфузії 2,5 мг/мл (90 хвилин внутрішньовенної інфузії), біоеквівалентний Темодал®, капсули (пероральний прийом    150 мг/м2) за показниками Cmax і AUC для темозоломіду і МТІК. Середні значення Cmax для темозоломіду й МТІК після 90-хвилинної внутрішньовенної інфузії були 7,4 мкг/мл і  320 нг/мл відповідно. Середні значення AUC (0 → ∞) темозоломіду й МТІК становили 5 мкг/год/мл та 1004 нг/год/мл відповідно.

Розподіл. Темозоломід слабко зв'язується з білками (10-20 %), у зв'язку з чим не слід очікувати взаємодії препарату з речовинами, які сильно зв'язуються з білками. Темозоломід швидко проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр та потрапляє у цереброспінальну рідину (підтверджено на одному хворому).

Виведення. Період напіввиведення (t1/2) темозоломіду з плазми становить приблизно 1,8 години. Основний шлях виведення темозоломіду – нирки. Одна частина дози міститься у незміненому вигляді в сечі; інша частина виводиться у вигляді кислотної форми темозоломіду, АІК та неідентифікованих полярних метаболітів.

Концентрації у плазмі крові зростають залежно від дози. Кліренс препарату у плазмі, об'єм розподілу та період напіввиведення не залежать від дози.

Особливі групи населення. Аналіз фармакокінетики темозоломіду показав, що кліренс темозоломіду у плазмі не залежить від віку, функції нирок або вживання тютюну.

В окремому фармакокінетичному дослідженні було виявлено, що фармакокінетичний профіль препарату у плазмі пацієнтів, які мають слабке чи помірне порушення функції печінки, був аналогічний такому в людей з нормальною функцією печінки.

У дітей показник концентрації у плазмі (AUC) вищий, ніж у дорослих. Однак максимальна толерантна доза (МТД) у дітей та дорослих є однаковою і становить 1000 мг/м2 за цикл лікування.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого кольору без сторонніх включень.

 

Несумісність.

У зв'язку з відсутністю досліджень щодо сумісності Темодал® не можна змішувати з іншими лікарськими препаратами.

 

Термін придатності.

Невідкритий флакон – 4 роки.

Приготований розчин – не більше 14 годин, включаючи час інфузії.

З мікробіологічної точки зору, Темодал® необхідно використати негайно. У разі  неможливості негайного використання відповідальність за умови та час зберігання препарату перед його використанням несе користувач.

 

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Невідкритий флакон – зберігати в холодильнику при температурі 2-8 °С.

Приготований розчин слід використати негайно. Якщо розчин не використано негайно, його слід зберігати в холодильнику при температурі 2-8 °С.

 

Упаковка.

Порошок для розчину для інфузій у скляному флаконі ємкістю 100 мл. Флакон закупорений гумовою пробкою з алюмінієвим ущільнювальним кільцем з відламувальним розвальцованим ковпачком персикового кольору. По 1 флакону у картонній коробці.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробники.

Бакстер Онколоджі ГмбХ, Німеччина / Baxter Oncology GmbH, Germany;

Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія, власна філія Шерінг-Плау Корпорейшн, Сполучені Штати Америки (США)/ Schering-Plough Labo N.V., Belgium, subsidiary of Schering-Plough Corporation, United States of America (USA).

 

 

Місцезнаходження.

Кантштрассе 2, 33790 Халь-Кюнзебек, Німеччина/ Kantstrasse 2, 33790 Halle- Kunsebeck, Germany;